ГУМАНІТАРНИЙ ЛІЦЕЙ ЯМПІЛЬСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Вчимося захищати себе
від насильства
Кожні батьки вважають, що з ними такого не трапиться: вони не кричатимуть на своїх дітей, не сваритимуть, і точно не застосують проти них сили. Проте життєві ситуації бувають різними. Мимоволі ви втрачаєте над собою контроль, та емоції беруть верх. Як діяти дитині, якщо над нею знущаються вдома, в тому місці. де її мають любити та захищати.
В Україні кожна третя дитина стає жертвою фізичного насильства, а кожна друга – психологічного, свідчать дані Ради Європи.
Насильство над дитиною ділиться на чотири типи
Насильство – це жорстоке поводження з дитиною, нехтування її інтересами та потребами.
1.Фізичне насильство – коли дитину б’ють, штурхають, не пускають до квартири чи будинку, виганяють з дому, погрожують вбити, не дають їсти чи спати, змушують вживати алкоголь чи наркотики. 2.Сексуальне насильство – це примус дитини до сексуальних дій, зґвалтування. 3.Психологічне насильство – коли дитину ображають, цькують, шантажують, ігнорують потреби, переслідують. 4.Економічне насильство – коли примушують до жебракування, обмежують у доступі до кишенькових грошей, псують особисте майно. Правила які допоможуть запобігти насильству в сім’ї: 1.Продумайте свої дії в тому випадку, якщо акт насильства вже відбувався і може повторитися знову; 2.Розповідайте про насильство тим, кому ви довіряєте (друзям родичам); 3.Знайдіть таке місце ,куди ви змогли б піти у випадку небезпеки. 4. Підготуйте документи (паспорт,свідоцтво про народження, і т., д.) гроші та інші необхідні речі та покладіть їх в одне місце, так щоб у будь-який момент ви змогли б їх легко взяти і втекти з ними . 5.Якщо ситуація критична, то залишайте будинок негайно, навіть якщо вам не вдалося взяти необхідні речі. 6. Заздалегідь довідайтесь телефони та адреси місцевих служб , які зможуть надати необхідну підтримку (соціальні служби, телефони довіри, телефон дільничого інспектора, служби у справах неповнолітніх).
7.Подзвони у поліцію за номером 102 або на безкоштовну гарячу лінію з попередження домашнього насильства за номером 0 800 500 335 або 116 123.
8.У жодному разі не відповідай агресією на агресію. Так ти лише ускладниш ситуацію.
Дорослим потрібно контролювати власні емоції, а дітям – не мовчати. Насильство може трапитись у будь-якій сім’ї. Завдання суспільства: попередити такі випадки.
Здоров'я – одне з основних джерел радості, щасливого та повноцінного життя. Здоров'я – це стан життя і діяльності людини за умови відсутності хвороб, фізичних дефектів, психологічне, соціальне і духовне благополуччя.
Поріг ХХІ століття людство переступило з низкою жахливих хвороб. Особливо небезпечні ВІЛ (вірус імунодефіциту людини) і його кінцева стадія СНІД( синдром набутого імунодефіциту). СНІД – особливо небезпечна хвороба, смертельна для людини.
З 1988 року 1 грудня відзначають Всесвітній день боротьби зі СНІДом, що слугує справі зміцненню організованих зусиль у боротьбі з пандемією, яка поширюється у всіх регіонах світу.
Зусилля вчених спрямовано на винайдення ефективних методів подолання СНІДу, однак поки що говорити про успіх, про перемогу над вірусом ВІЛ передчасно. За оцінками експертів, сьогодні понад 50 млн. жителів планети Земля є ВІЛ-позитивними, а понад 20 млн. - вражені СНІДом. Кожного дня у світі інфікується 15-16 тис. осіб, переважно молодого віку.
На жаль, Україну визнано державою, яка від ВІЛ/СНІДу в Східній Європі постраждала найбільше. Сьогодні в нас офіційно зареєстровано 49 тис. осіб, що мають статус ВІЛ-позитивних. Серед них майже 4 тис. дітей у віці до 14 років. У тенетах СНІДу перебувають понад 3 тис. громадян України, з яких понад 100 дітей. Це офіційна статистика, зареєстрована в Українському центрі профілактики і боротьби зі СНІДом МОЗ України. Міжнародні експерти вважають, що ВІЛ – позитивних у нас значно більше.
Тож нехай кожна людина до кінця усвідомить усю небезпеку, яку несе СНІД, і зробить усе можливе, щоб уберегти себе і своїх близьких та рідних від цієї страшної інфекції.
Успіх у твоїх руках.
Порада перша і найтяжча. Ніколи не намагайтеся отримати все і відразу. Пам'ятайте, що успіх - це насамперед праця. Не вірте красивим фільмам, де щоб досягти успіху досить бути вродливим чи багатим.
Порада друга - про любов. Обов’язково зміни своє відношення до людей, які тебе оточують. Хочеш, щоб тебе любили люди - полюби їх сам. Подумай, чи подобаються особисто тобі егоїстичні, нетерпимі до чужих думок люди? То чому, якщо ти саме такий, повинні любити тебе?
Порада третя - особлива. Потрібно на деякий час забути, що ти особливий, не такий як всі. Запам'ятай, що про це знає лише твоя мама і ти сам.
Порада четверта - про найдорожче. Полюби себе насамперед сам. Це не значить, що ти повинен любуватися собою в дзеркало. Просто стався з повагою до свого тіла, не отруюй його алкоголем та іншими ядами.
Порада п'ята - пріоритетна. Не розпорошуй свої сили відразу у всіх напрямках. Вибери кілька важливих для тебе справ і наполегливо вдосконалюйся саме в них. Хоча спробувати себе в нових справах ніколи не завадить. Хто знає , можливо, саме там чекає на тебе успіх, сидить собі і жде, коли ж ти його віднайдеш.
Порада шоста - навчайся! Навчайся все своє життя. Ніхто не заперечує, що ти і так багато знаєш та умієш. Добре, що ти знаєш, скільки часу тривала столітня війна (100?!), чудово, якщо ти можеш відрізнити комп'ютерний вірус від вірусу грипу, вітаю, якщо зумієш своїми руками забити звичайний цвях в цегляну стіну.
Порада сьома і остання (по списку, а не по значенню!) Отже, ти хочеш досягти успіху? То чого ж тоді чекаєш і витрачаєш свій дорогоцінний час на читання цих порад? Давай, не сиди, пора уже щось зробити своїми руками.
Ми можемо захистити себе самі.
Для роздумів
“Це була просто Людина” – повчальна історія для кожного з нас!
На перший погляд, це була звичайнісінька бабуся. Вона повільно човгала по снігу, низько опустивши голову; вигляд у неї був самотній і покинутий. Випадкові перехожі уникали дивитися в її бік: жебрацьке вбрання нагадувало про те, що навіть у святкові Різдвяні дні в світі, як і раніше, існує страждання і біль.
Поруч з нею пройшла пара закоханих, шелестячи кульками з подарунками та їжею. Вони весело розмовляли і сміялися, і убога маленька фігурка виявилася поза полем їх зору.
Пробігла жінка з двома малюками. Вони поспішали до своєї бабусі в гості й не звернули на стареньку уваги.
Повз пройшов священик у рясі. Він розмірковував про високі матерії і не став затримувати свій погляд на сірій зігнутій постаті. А якби всі вони були більш уважні, то помітили б, що старенька була без взуття. Вона насилу пересувала ногами, залишаючи на снігу відбитки босих ніг. Пальто її було без ґудзиків і явно з чужого плеча; вона притримувала його обома руками біля шиї. На голову була накинута стара хустка. Вона дійшла до зупинки і присіла на лавочку, чекаючи автобуса.
На зупинці стояло кілька людей. Пан з дорогим шкіряним портфелем відійшов від старенької подалі. Дівчина, з вигляду студентка, з подивом дивилася на її босі ноги, але не говорила ні слова.
Приїхав автобус. Старенька з великими труднощами видерлася на підніжку і увійшла в салон через передні двері. Сіла за спиною водія зліва. Солідний чоловік і дівчина поспішно пройшли повз неї в сам кінець. Пасажир з правого ряду нервово похрустував кісточками пальців, дивлячись на її ноги. “Старечий склероз або маразм”, – тихенько пробурмотів він собі під ніс.
Водій помітив босі ноги і подумав: “Цей район все більше занурюється в убогість. Попрошу, щоб мене перевели на інший маршрут, ближче до центру».
Маленький хлопчик показав на стареньку пальцем: “Мамочко, подивися, ця бабуся прийшла босоніж!». Мати сердито грюкнула його по руці: “Не показуй на людей пальцем, Андрію! Це неввічливо”.
«У неї, мабуть, дорослі діти. Сором таким дітям і ганьба!» ,- сказала жінка в хутряній шубі з почуттям внутрішнього задоволення (вже вона-то дбала про свою стареньку матір).
Вчителька в середині автобуса поправила кульки, які стояли у неї в ногах. “Невже ми платимо мало податків, щоб забезпечити людям гідну старість?”—- запитала вона подругу, що сиділа поруч.
“У всьому винні ці праві — – відповіла подруга. – Багаті стають багатшими, а бідні — ще біднішими”. “Ні, це винні ліві, – вступив в дискусію сивоголовий чоловік. – Через їхні соціальні програми люди лінуються працювати і більше злидніють”.
“Люди повинні навчитися економити і відкладати на чорний день, — сказав інтелігентний чоловік в окулярах. – Якби ця бабуся збирала гроші з молодості, то їй не довелося б тепер так туго”.
Всі пасажири були дуже задоволені своєю проникливістю і здатністю зріти в корінь проблеми..Але один чоловік думав, що всі їхні зауваження просто обурливі. Він дістав гаманець і витягнув двадцять євро. Пройшов по проходу вперед і вклав купюру в тремтячу руку старенької. “Візьми грошики, бабусю, і купи собі якесь взуття”. Він працював у сфері торгівлі і звик вирішувати питання грошима. Старенька тепло подякувала йому за пожертву, і він повернувся на своє місце з виразом щастя на обличчі.
Все це помітила добре одягнена жінка в середині автобуса. Вона почала молитися Богу. Звичайно, не вголос, а про себе, щоб не було чутно іншим: “Господи, у мене немає з собою нічого. Але я знаю: ти чуєш мене і можеш допомогти. Ти-Податель всіх благ, земних і небесних. Ти колись послав людям манну в пустелі, щоб наситити голодних. Прошу тебе від щирого серця: пошли зараз цій бабусі нове взуття, щоб їй не було холодно».
На наступній зупинці в автобус увійшов модно одягнений хлопець. Дута куртка, величезний в’язаний шарф і навушники у вухах. Він злегка розгойдувався тілом в такт музики. Хлопець плюхнувся на сидінні навпроти старенької. Побачивши її босі ноги, він завмер на місці. Витягнув навушники з вух. Перевів погляд з бабусиних ніг на свої. На ньому були нові дорогі черевики. Він збирав гроші досить довго, підробляв, щоб купити круту модель — справжню «фірму». Хлопець нагнувся і почав розв’язувати шнурки. Зняв спочатку черевики, а потім і шкарпетки. Опустився на коліна перед старенькою. “Бабуль, я дивлюся, ти зовсім боса. А у мене вдома ще одні черевики є”. Ніжно і дбайливо він підняв її замерзлі ступні і надів їй на ноги спочатку шкарпетки, а потім і черевики. Старенька дякувала йому зі сльозами на очах.
Автобус зупинився, хлопець вийшов. Всі пасажири дивилися, як він йшов по снігу босоніж. Автобус рушив з місця, і його вже не було видно.
“Хто це?” – запитав один пасажир. “Він, мабуть, Святий» — відповів інший.
“Це, напевно, був ангел», – сказав третій.
“Я бачив німб у нього над головою!”,- вигукнув хтось із салону.
“Це був Сам Христос!”—- перехрестилася благочестива дама. Але малюк, який показував на бабусю пальцем, сказав своїй матері: “Ні, мамо, я його дуже добре розгледів. Це була просто ЛЮДИНА!”
То ж давайте завжди залишатися ЛЮДЬМИ !!!
